На вітрі

Чорна скеля
лежить довго.
Ліворуч човник,
праворуч птах.
Навскоси
несеться на вітрі.
Унизу кінь,
і на його шию
спирається постать.
Кінь не відхиляється.
Тихо приймає
цю вагу.
Кінь, людина, птах —
усі похилені.
Цей збіг не випадковий.
Це
підпис вітру.
Під вітром, що віє в один бік,
велике й мале
віддають своє тіло
тому самому боку.
Хилитися в один бік —
означає разом переживати
те саме.
Витримати —
не тільки опиратися.
Це хилитися разом,
щоб ніщо не зламалося.
Хилитися разом —
довговічніше,
ніж стояти прямо самому.