Artwork text
Перед хитким обрієм
уся площина картини горить жовтим.
Земля і небо
хитаються в одному світлі.
Угорі — тонка лінія.
Це обрій.
Під тією лінією
човен пливе, мов цятка.
Нижче
чорні мазки пензля хвилюються, як вітер,
і поруч із ними щулиться солом’яна хата.
Стоїть там і постать, маленька.
Він не великий.
Дім малий, і човен далеко.
Але ці малі речі
творять центр картини.
Людина завжди десь стоїть.
Під ногами — земля,
над головою — небо,
за спиною віє вітер.
Перед хитким обрієм
він не ширяє.
Він стоїть перед розхитаним світом
і до кінця тримається землі.
Пьон Сіджі не малював краєвид.
Він малював поставу, якою людина стоїть перед світом.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.