Artwork text
Площина картини лежить довго й плоско.
Усе — вицвілий колір землі.
Єдина лінія обрію
тихо ділить світ.
Ліворуч велика скеля,
далеко праворуч — ще одна.
Ці дві — не речі в краєвиді.
Це не слід називати тлом.
Скеля не відступає назад.
Вона прийшла раніше за людину
і стоїть перед очима.
Не тло.
Умова.
У цьому кольорі,
у цьому вітрі,
перед цією скелею
людина вперше стає людиною.
Fūdo — не оздоба навколо людини.
Це місце, де людина набуває своєї постави.
Світ там раніше,
і перед ним
людина вчиться пізнавати себе.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.