Artwork text
Обрій хитається.
Точка опори світу хитається.
Земля,
дім,
човен —
усе коливається, наче втратило своє місце.
Посеред цього
стоїть постать,
спершись на палицю.
Не те щоб
він не хитався.
Але й у хитанні
він не забуває,
куди треба дивитися.
Він не йде
за човном, що відпливає.
Те, на що він дивиться, —
за місцем, куди прямує човен:
порожній обрій,
якого ще ніщо не торкнулося.
Обрій — не кінець.
Це місце, де видимий світ
і світ, що ще не прийшов,
торкаються одне одного.
Бути —
не означає стояти
на твердій точці опори.
Це коли точка опори хитається,
підняти свій погляд
не до того, що минуло,
а до того, що надходить.
Так
стоїть людина
у хиткому світі.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.