Вітер

Вітер спершу
кладе землю.
Дерево хилиться,
кінь випростує тіло.
Старий стоїть з однією палицею
на своєму клапті землі.
Усе хитається.
Але ніхто
не відступає.
Коли вітер мине,
лишається постава, що витримала.
Навіть коли життя мине,
лишається постава,
в якій стояла
та людина.