Artwork text
Вітер
зігнув ціле дерево.
Гілля й листя
знесло на один бік.
Трава на полі
лягає білими смугами.
Жодна стеблина не противиться,
усі в той самий бік.
Кінь і старий
стоять щільно одне біля одного.
Солом’яна хата
осідає за кам’яною огорожею.
Лягти —
не програти.
Це спосіб віддати тіло вітрові.
Трава лягає,
дерево гнеться.
Старий лишається біля коня,
ногами на землі до кінця.
Коли вітер ущухне,
трава знову встане.
Витримати —
не означає ніколи не впасти,
а лишити в землі
силу знову встати.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.
художникЧеджуЯпоніяСеулБівон (Таємний сад Чхандоккун)модерна добасучасністьмистецтвообразотворче мистецтво