Чорне сонце

Море
хвилюється кольором сухої трави.
Угорі — одне чорне сонце.
Воно там,
але нічого не освітлює.
Маленький човен гойдається на хвилях,
а внизу постать
спирається на маленького коня з Чеджу.
Те, що нема світла,
не означає, що нема й життя.
І під чорним сонцем
човен пливе,
кінь і людина спираються одне на одного,
і море рухається до кінця.
Надія — це не чекання світла,
а лишатися, спершись одне на одного,
і без світла.
Навіть коли сонце чорне,
близькість не чорніє.