Artwork text
Уся площина —
море кольору сухої трави.
Далеко ліворуч —
маленький човен.
Праворуч, на краю чорного мису,
стоїть постать.
Човен малий,
і людина мала.
Між ними
безкінечно лежить море.
Але море —
не вода, що розділяє цих двох.
Серце, що дивиться вслід тому, хто відійшов,
і серце, що не забуває, куди повернутися,
зустрічаються на тій широкій воді.
Море Чеджу —
море, що віддаляє,
і море, що врешті дає дивитися одне на одного.
Не могти торкнутися,
і все ж бути в одному морі.
Це той спосіб,
яким це море єднає.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.