Artwork text
Сонце вгорі, картина світла.
Але вітер лютий.
Дерево хилиться в один бік, солом’яна хата осідає.
Старий іде вперед, зігнувшись, спираючись на палицю.
Те, що день світлий, не означає, що зникає й тягар життя.
Вітер — це роки, що відштовхують людину.
Це історія, якої не оминути,
і тягар, що приходить до кожного.
Старий не бореться з вітром.
Він пригинається і йде крок за кроком.
Схиляється, щоб не впасти,
і спирається на палицю, щоб не спинитися.
Витримати — може, не чекати дня без вітру,
а й у вітрі не згубити своєї дороги.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.