Artwork text
Широке море
піднялося кольором сухої трави.
Посеред моря
чорна скеля виїмчаста кругло,
і в її середині
двоє людей щуляться одне навпроти одного.
Ховають голови в плечі одне одного
і збираються малим, мов єдина брила.
Малий острів,
двоє малих людей.
Але на цьому тісному місці
можна намацати вагу цілого світу.
Вітер великий,
море широке.
Людина мала.
Тому вони туляться ближче.
Витримати —
може, не подолати величезний світ,
а спертися одне на одного,
рівно настільки, щоб не впасти.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.
художникЧеджумистецтвосамотністьFūdo (середовище і клімат)очікуваннямодернізмглокалізмкорейський художник