Artwork text
Усе синє.
Небо і море
охололи в єдине світло.
На березі сухе гілля
лежить, переплетене,
низько при землі.
Далеко, посеред моря,
пливе скелястий острівець
маленькою цяткою.
Це можна було б назвати
краєвидом.
Але вітер надто близько.
Той, хто дивиться,
не стоїть поза рамою.
Крізь мокре гілля
він уже увійшов.
Fūdo —
не те, на що дивляться здалеку.
Це стояти всередині,
приймати той самий вітер
і холонути разом із ним.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.
художникЧеджумистецтвосамотністьFūdo (середовище і клімат)очікуваннямодернізмглокалізмкорейський художник