Причал

Одна чорна лінія
увійшла в море.
Не дорога,
а один штрих.
Висохлий штрих.
Але його кінець
ще мокрий.
Порожній човен
причалив.
Ніхто
не зійшов.
На краю причалу —
один клунок.
Вузол
лишається таким,
як був зав’язаний.
Дощ минув.
Сонце минуло.
Вітер минув.
Вузол
не розв’язався.
Ворона раз
сіла — й полетіла.
Колір сухої трави
ще трохи вицвів.
Тим часом
кілька літніх
і зимових сезонів.

Поки все висихало,
лише чекання
не висохло.
Поруч
сидить людина.
Мов клунок.
Нерозв’язана.