Човен, що відпливає

Море лежить далеко
блідим кольором сухої трави.
Над обрієм маленький човен відходить
у західному світлі.
Лінія малює хату і зникає в порожнечу,
іде за травою і розчиняється в морі.
Це лінія, що не замикає форму.
Як не затримують човна, що відходить,
так і лінія не затримує речей.
Малювати —
це не тримати,
а те, що має зникнути,
тихо відпустити.
Відпускаючи,
дивитися до кінця.
І це теж — малювати.