Artwork text
Сонце над головою.
Нема ні тіні,
ні місця сховатися.
Вітер перевертає поля,
човен далеко.
Хата тулиться низько,
дерево чорно хитається.
Одна постать
схиляється під ним.
Світла так багато,
що вже ніщо не торкається.
Полудень —
середина дня
і найвище місце самотності.
Нема темряви, куди відступити,
ні вечора, якого чекати.
Усе ясне,
і нікого нема поруч.
Тому та людина
найглибше сама
в найяснішу годину.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.
художникЧеджуЯпоніяСеулБівон (Таємний сад Чхандоккун)модерна добасучасністьмистецтвообразотворче мистецтво