Іти як є

Хода старого важка. Сам він осів би на землю. Але маленький кінь із
Чеджу йде попереду й озирається. Ходи вже, кличе його,
віддаляючись.

Палиця підтримує його руку. Устань, зіприся ще раз, каже вона і
впирається в землю замість нього. Маленький човен на морі. Сюди,
показує напрям і йде вздовж обрію. Іди за мною, каже і прокладає
дорогу попереду.

Старий думав, що йде сам. Але ні. Кінь кличе, палиця підводить,
човен прокладає дорогу. Увесь краєвид вів його з собою.
І поруч із людиною, яка вірить, що витримує сама, щось так само йде разом із нею.