Море — сльоза хеньо

Синє море —
море молодих днів.
Але море, що довго витримало,
вицвітає в жовтизну.
Висушене сонцем,
стерте вітром,
увібравши й людський смуток,
море зрештою стає
цією барвою.
Барвою, що довго приймала плач
і врешті висохла.
Море хитається,
хеньо щулиться.
Вони не окремо.
Ніхто не бачить
сліз, пролитих під водою.
Лише море замість них
набуло тієї барви.
Море —
це сльози хеньо.
І сьогодні це море
обіймає острів.