Artwork text
Уся площина
хвилюється в сухому світлі.
Мов хвилі,
мов поля,
усе — одна жовтава верства.
Посеред неї
кінь і людина,
сплетені в чорну брилу,
тримаються одне одного.
Угорі стоїть висохле сонце.
Під цим світлом
те, що довго чекало,
втрачає рух.
Людина і кінь
застигають, спершись одне на одного.
Не можуть піти,
не можуть відпустити,
і зрештою стають однією кам’яною брилою.
Це подоба серця,
що навіть каменем
не змогло зректися свого чекання.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.
художникЧеджумистецтвосамотністьFūdo (середовище і клімат)очікуваннямодернізмглокалізмкорейський художник