Бурхливе море, мокре небо

Море встає.
Перед долею човника
небо дивиться вниз
зі стриманим плачем.
Людина в домі
щулиться, бо не сила дивитися,
кінь на мисі
не може відвести очей
від гнаного човна.
Найбільші речі світу
нічого не можуть удіяти
з одним маленьким човном
і тамують подих.
Силою
море проковтнуло б човен.
Але серцем
воно нічого не може з тим одним човном.
Тому небо плаче.
Перед однією малою істотою
море, небо і земля
не можуть нічого.
Перед вітром цілий світ
на мить
спиняє подих.
У кожному серці є човен,
від якого
не відвести очей.