Гора Санбан

Час, який кожен витримав на своєму місці й по-своєму,
нашаровується
і стає його формою.
Те, що гора Санбансан кругла,
і те, що спина старого зігнута, — тому що вони довго витримували.
Так само і схилена шия коня, і низько припала солом’яна хата, і
кам’яна огорожа, де камінь спирається на камінь.
Скільки витримано — стільки постає форми.
Форма — не зовнішній вигляд.
Це спосіб, яким одна істота довго жила, приймаючи світ, що віяв на
неї.
Форма — слід витриманого часу.
Тож перед зігнутим, стертим і округлим варто на мить замовкнути. Щоб постала ця форма, знадобилося ціле життя.