Краєвид із волом

Посеред поля — солом’яна хата.
Сосна стоїть рівно і кладе тінь на стріху.
Віл перед хатою тихо чекає свою людину.
Це не порожня хата.
Це хата, з якої відійшли на хвилю.
Сонце ясне.
Розстеляє проміння й освітлює хату.
Ні відходу,
ні прощання —
високий полудень звичайного дня.
Коли дні минають, найбільше сумуєш саме за такими.