Artwork text
Чоловік уже
проминув вершину.
Що він там побачив —
не каже.
Лише лишив усе за спиною
і поволі сходить гребенем униз.
Зігнута спина того, хто сходить угору, —
крайнє зусилля
до ще не осягнутого.
А зігнута спина того, хто сходить униз, —
тягар, який несе той,
хто вже побачив усе.
Вершина оруму
не була місцем, де лишатися.
Чоловік минає її
і знову сходить у землю.
Піднятися високо —
не все життя.
Нести в собі побачене,
відкласти здобуте
і знову вернутися на низьке місце.
Лише тоді орум довершується —
сходженням униз.
Key context
Бьон Ші Джі — корейський художник модерної та сучасної доби, який змальовував Fūdo Чеджу не як тло, а як умову існування. Самотність, очікування, вітер і колір сухої трави творять у його мистецтві глокальний корейський модернізм, укорінений у місці й відкритий світові.