Орим

Чоловік уже
проминув вершину.
Що він там побачив —
не каже.
Лише лишив усе за спиною
і поволі сходить гребенем униз.
Зігнута спина того, хто сходить угору, —
крайнє зусилля
до ще не осягнутого.
А зігнута спина того, хто сходить униз, —
тягар, який несе той,
хто вже побачив усе.
Вершина вулканічного пагорба
не була місцем, де лишатися.
Чоловік минає її
і знову сходить на землю.
Піднятися високо —
не все життя.
Нести в собі побачене,
відкласти здобуте
і знову вернутися на низьке місце.
Тоді підйом довершується —
сходженням униз.
За спиною того, хто спускається,
вершина мовчки
проводжає його.