Довга, довга туга

Тонка лінія
ділить море і небо.
Далеко — маленький човен,
біля води — постать із вудкою.
Але волосіні нема.
Бо нема нічого, що він хотів би зловити.
Вудка — лише привід.
Він не чекає риби,
а просто тримає одну причину
дивитися на море.
Чекання —
не час, коли щось здобувають.
Це довго лишати серце
біля того, що не приходить.
Тому чекання —
довге,
і довге ще.